Своїм поетичним даром вирішив поділитися військовослужбовець 12 окремого мотопіхотного батальйону, молодший сержант Рева Роман Сергійович.

Він народився у с. Красіно, Криворізького р-ну Дніпропетровської області у 1976 році.
Мобілізований у травні 2015 року.
До війни працював водієм-далекобійником, одружений, має трьох синів.

Запрошуємо ознайомитися з його творчістю.

Пішов служити добровольцем
Щоб захистити Рідний Край
Щоб була вільна та єдина
Моя Країна наче Рай
Щоб могли люди в цій Країні
Один із одним працювати
Як кажуть нині що гуртом
І гори легко зруйнувати
Але Я думаю що нам
Не треба нині руйнувати
Нам би Донбас свій захистить
Потім його відбудувати
Бо вже зруйнований він є
Тим Окупантом що іде
Іде на нашу на країну
На нашу Рідну Україну
Та вже повстали Добровольці
Ці захистять в своїй сторонці
Свою домівку Рідний Край
І в Україні буде Рай.

***

Іде війна на Україні
Донбас Луганськ вогнем горить
Беруть солдати автомати
Та йдуть Країну боронить
Пішло не мало мужніх хлопців
Дівчат чи мало теж пішло
Нам вже набридло що в Країні
Грабують нажите майно
Майно яке ми наживали
Всі незалежності роки
Тепер й Росія зазіхає
Роззявивши свій рот сюди
Уже відгризла наш півострів
Луганськ Донбас забрать стрімить
Бо їй потрібно суходолом
На Крим дорогу проложить
Але ми все ж таки не бидло
Не будемо ми це терпіть
Ми не дамо більш жодній тварі
Й ногою на кордон ступить
Коли взяли ми зброю в руки
Нас ліпше більше не дразнить
Бо ми покажем окупанту
Як вмієм Край свій боронить

***

Минув майдан й війна мине
Коли лишень Москва збагне
Що допомога тероризму
То не добро є а лихе
Якщо так вірити в добро
То хай погляне у вікно
Побачить там що натворила
Як буком своїм Боїнг збила
Там триста душ ні в чом не винних
В одну секунду загубила
А їхнім рідним цим вона
Лиш біль та смуток принесла
На Іловайських на полях
Народу погубив чи мало
Мости зруйновані й дома
Лікарні школи та садки
Все на шляху руйнуєш ти Повір Росіє наш сусід
Тут і без тебе хвате бід
Тут Олігархи як ті гради
Все громлять в щент такі ось гади
Ми віримо що наші власті
Порвуть всі ненаситні пасті

***

Ти Україно все життя
Хотіла стати вільною
Тебе грабують йдуть війною
А ти є всім привітною
Мій рідний Край моя Країна
Ти звешся ніжно Україна
Хоча життя як те лайно
Та це було дуже давно
Хоча і йде зараз війна
Зростаєш наче немовля
Ти крок за кроком все проходиш
Реформи ти свої проводиш
Ти рвеш потроху ті сітки
Якими була оповита
Що олігархи наплили
Щоб ссати с тебе оковиту
Бо оковита для них є
Що прибут їм усім дає
Ця нечисть довго вже сосе
Із тебе кров та досить все
Пора покінчити з цим падлом
Що зветься гордо Олігархом
Його пора ізкорінить
Щоб він пропав в одну лиш мить
Коли не буде цього гада
Тобі це буде як награда
Дихнеш тоді на повні груди
Та житимуть в добрі всі Люди

***

Мобілізовані були ми
в Збройні сили України,
Хоча й говорять ні війні,
Та йде вона в країні.
Це почалось не так давно
В дві тищи чотирнадцять,
Всього лишень рік проминув,
А руйнувань як двадцять.
Та все зруйноване майно
Ми відбудуєм скоро,
Та чи загоються серця
Які постигло горе.
Кого понівечив снаряд,
Не дай же Бог нікому.
А хто й додому не вернувсь,
Хто пав на полі бою.
Багато хлопців полягло,
Та все заради того,
Щоб діти наші зажили
В країні цій з метою.

4 Responses to Вірші молодшого сержанта Рева Р.С.